Категорія: Методична робота

Привітання без обіймання

Обійматися – зажди, Гей, привіт! Тобі махаю,
Щоб не трапилось біди! Дня цікавого бажаю!
Нумо ліктями торкатись, Помахай мені і ти-
Усміхатись- і вітатися! Долонькою покрути!

Ладки, ладки, ладусі,
Нум вітатися усі!
Долонечки вітаються,
Хоча і не торкаються!

Дотримуємося дистанції

Дистанція невидима живе у дитсадку
Побачити дистанцію непросто малюку…
Ану ж бо руки в сторони хутчіше розведіть
І коло кругом себе ви ними опишіть,
Дистанція, дистанція-цікава гра у нас.
Дистанцію в садочку тримаєм повсякчас.

Сідаймо кожен у ракету. Гра нова у нас, малята-
Й стартуймо разом із планети! Нум дистанцію тримати!
Летімо на космічну станцію. Один, два, три! Уважні всі!
Й пильнуймо на шляху дистанцію. Дистанція-передусім!
Тримай дистанцію завжди,
Аби уникнути біди!
Миють руки малюки у садочку залюбки!
Жабки лапки-у ставку, сірий зайчик –у ліску.
У струмку завзято плещуться звірята.
Світляки й жуки усі миють лапки у росі.
Краби, якщо чесно, миють в морі клешні
А стрижі та чаплі в річці миють лапки.
Не повіриш, друже, ти, та як бачиш, що птахи
Піском обсипаються-це вони купаються,
Тільки гуси і качки у воді пірнають,
Купаються й діточок плавати навчають.
Ручки гарно мий і ти, здоровеньким щоб рости!

Масковий режим
Маска чарівна у мене , малята:
Смайлик веселий- ідем ми гуляти!
Смайлик спокійний- обідать пора,
Вже й ліжка чекають на вас. Дітвора.
Смайлик здивований-гру заведем,
Руханку, казку… І мама прийде

Вишиванка- український національний одяг. Вишита сорочка є оберегом для кожного українця.за допомогою відеоролика діти переглянуть різні види вишиванок та процес їх створення, святкування дня вишиванки у дитячому садку.

через відеоролик показати дітям всі три періоди весни:березень, квітень, травень, зміни у природі кожного весняного місяця, повадки перелітних птахів, пробудження рослиного світу.

Приємного перегляду!

Історія, традиції і головні символи свята Воскресіння Христового

Як і в будь-якого іншого великого церковного свята, у Великодня є свої особливості.
Великдень – найголовніше церковне свято, день Воскресіння Христового. Його важливість, зокрема, відображає визначення з писання “свято свят і торжество з торжеств”, але як і в будь-якого іншого, у Великодня є своя історія, символи, звичаї, прикмети… І ми зупинимося на них детальніше.
Дата Великодня
Дата Великодня кожен рік обчислюється за місячно-сонячним календарем. Для цього є спеціальна таблиця – Олександрійська пасхалія.
Справа в тому, що в найголовнішого свята для християн є свої правила:
• Великдень не можна відзначати раніше за єврейське свято Песах, оскільки, згідно з писанням, Ісус був розп’ятий після нього;
• у день розп’яття Христа був повний місяць, тому Великдень також прийнято святкувати в перший день повного місяця.
• й останнє – день Великодня обов’язково має припадати на неділю, після весняного рівнодення.
Відповідно свято Воскресіння Христового є перехідним. Діапазон його святкування у різні роки може бути від 4 квітня до 8 травня.
Також цікаво: православні і католики відзначають Великдень у різні дні. Це пов’язано з тим, що ці церкви здійснюють літочислення за різними календарями.
Історія свята
Свято Великодня встановлено на честь Воскресіння Ісуса Христа, яке є центром всієї біблійної історії й основою всього християнського учення. Але мало хто знає, що прообразом християнського Великодня стала старозавітна Пасха, яка відзначалася в пам’ять виходу єврейського народу з 400-річного рабства єгипетського.
Згідно з писанням, у ніч, яка мала стати вирішальною, все сімейство повинно було їсти заколене ягня з прісним хлібом і гіркими травами:
“Їжте ж його так: нехай будуть стегна ваші підперезані, взуття ваше на ногах ваших і палиці ваші в руках ваших, і їжте його з поспішністю: це – Пасха Господня. А Я в цю саму ніч пройду по землі Єгипетській, і вдарю всякого первенця в землі Єгипетській, від людини до худоби, і над усіма богами Єгипетськими проведу суд… І нехай буде вам день цей пам’ятним, і святкуйте в нім свято Господові у всі пологи ваші”. (Вихід 12: 11-14)
Це свято отримало назву Песах і стало символом того, що Ангел смерті минув єврейські будинки, знищуючи первістків Єгипту.
У Новому завіті свято набуло нового тлумачення – звільнення від рабства гріха через смерть і воскресіння Ісуса. Син Божий приніс себе в жертву і тим самим посів місце старозавітного пасхального агнця.
Після того, як Ісус Христос помер, його тіло перенесли в печеру і завалили вхід величезним каменем. Через день туди прийшли жінки, щоб возлити на його тіло миро, але побачили, що печера порожня. На землі лежала тільки пелена, в яку було загорнуто тіло Христа. Ангел, що з’явився в печері, сказав, що Христос воскрес із мертвих.
Символи Великодня
Великоднє яйце — один з найдавніших символів зародження і вічного оновлення життя, а також воскресіння Христа.
За переказами, перше пасхальне яйце подарувала Марія Магдалина римському імператору Тиберію. Вона прийшла в палац, щоб повідомити добру новину, але імператор не повірив у воскресіння Ісуса Христа і сказав, що це рівнозначно тому, що біле яйце раптом стане червоним. Після цих слів яйце дійсно стало червоного кольору, що символізує кров Ісуса, пролиту на хресті.
Так з’явилася традиція фарбувати яйця до Великодня, які прийнято називати крашанками. Таке яйце є талісманом та оберегом роду.
Агнець Божий – символ великої жертви Христа за людство.
У Західній Європі його часто зображують на великодніх листівках: ягня, хрест і напис латиною — Agnus Dei (Агнець Божий). В Україні ж випікають фігурку ягняти з тіста і нею прикрашають святковий стіл.
Паска – поряд з яйцями чи не основний символ свята.
Вважається, що прообразом пасок став артос — хліб, який освячується і в перший день великого торжества кладеться до церкви на аналой. А паска означає, що в будинку, де вона стоїть на столі, завжди відчинено двері для Ісуса.
Благодатний вогонь – символізує “Свіло Боже, яке проливається на всі народи” після воскресіння Ісуса Христа.
Храм во имя Пресвятой Троицы
У православних храмах чекають його з Храму Гробу Господнього (Ізраїль). У разі успішного прибуття благодатного вогню з Єрусалима священики урочисто розносять його по всіх церквах. Християни відразу ж запалюють від нього свої свічки.
Великоднє деревце – символізує Дерево Життя, Дерево Пізнання Добра і Зла, що стоять у раю.
В Україні його традиційно роблять з гілок верби, які прикрашають різнокольоровими стрічками, крашанками та писанками (яйцями з візерунками) і пір’ям птахів.
Традиції святкування
Святкування Великодня починається з урочистого богослужіння. Воно триває у ніч з суботи на неділю, як правило, рівно опівночі.
На великодню службу парафіяни традиційно беруть з собою кошики з наїдками: паскою, крашанками та іншим, щоб їх освятити до святкового столу.
Перед початком богослужіння люди збираються ввечері біля храму на хресний хід зі співом молитов.
На пасхальному богослужінні всі віряни мають причаститися Тіла і Крові Христових, а після його завершення “христосуются” — вітають один одного словами “Христос воскрес!”, “Воістину воскрес!”.
Потім вже вдома розговляються після тривалого Великого посту. Святкова трапеза зазвичай проходить у вузькому сімейному колі. Ходити в гості в перший день Пасхи не прийнято.
Великодню трапезу починати потрібно з освячених фарбованих яєць і паски, а вже потім можна спробувати й інші страви.
Перед їжею також прийнято христосуватися і проводити ритуали з крашанками. При цьому діти з батьками христосуются тричі.
До речі, протягом наступних трьох днів люди і вітаються один з одним словами “Христос воскрес!”, “Воістину воскрес!”.
Що стосується яєць. Один з найбільш чудових звичаїв – розбивати яйця один об одного. Згідно з повір’ям, якщо яйце витримає удар, то і ви стійко переживете цього року проблеми і ваш дух буде міцним.
Святкується Великдень 40 днів. Такий термін обрано не випадково, він символізує сорокаденне перебування Христа на землі після воскресіння. Найбільш урочисто відзначають першу седмицю, в народі її називають Світлим тижнем.
У святкові дні в церквах “лунає цілоденний дзвін” – на знак перемоги Христа над смертю і пеклом; а богослужіння в храмах здійснюється при відкритій царській брамі – “в ознаменування того, що воскресінням Ісуса Христа відкрито усім доступ на небо”.
Під час пасхального тижня у всіх церквах, як правило, дзвонити в дзвони дозволяється всім охочим.
Головні заборони
До Великодня обов’язково треба закінчити всю роботу, оскільки в свято і ще кілька наступних днів категорично не можна робити ремонт, прибирати, прати тощо.
Також рекомендують утриматися від сварок і лихослів’я, оскільки вважається, що цього дня негативна енергія повертається вдесятеро сильніше. Відповідно, щоб цього не сталося, потрібно радіти, запрошувати гостей, пригощати і допомагати стражденним.
Обмежень в їжі або алкогольних напоях на Великдень немає, але головне правило – все має бути в міру.

Конспект інтегрованого заняття по народознавству
Рушники, рушники…(розвиток мови, аплікація,ст.гр.)

Програмовий зміст: поглибити знання дітей про назви рушничків ті їх призначення в побуті. Розширити знання дітей про рушник-утирач. Продовжувати вчити будувати прості речення, вчити з дітьми нові слова, заохочувати використовувати їх у мовленні. Розвивати естетичний смак, відчуття краси . закріпити вміння розміщувати і наклеювати смужки на папері. Виховувати інтерес до українського народного мистецтва.
МАТЕРІАЛ: вишивані рушники, паперові рушнички, кольорові смужки, приладдя для аплікації.

ХІД ЗАНЯТТЯ
-Діти, ми вже з вами розглядали різні вишивані речі, а зараз ми детальніше поговоримо про рушники. Подивіться, які гарні в мене рушники. (вихователь показує різні рушники).
– Давайте пораємося, ніби ми вишивальниці і вишиваємо рушники. Будемо вишивати і співати пісню, яку ми вчили до свята.

Я в садочку сиділа,
Рушничок вишивала.
Мені сонце світило,
Мені шить помагало.
Сюди-туди голка,
Отут буде листя.
Сюди-туди голка,
Отут буде квітка.

– (стук у двері. Заходить лисичка в українському одязі).
– Лисичка:
– Добрий день, діти! Я ішла від Журавля із гостини повз ваш дитячий садок, коли чую – десь дуже гарно співають діти. Прислухалася, а це ви так гарно співаєте. От і зайшла до вас
Вих.
.- Чи розкажемо Лисичці про рушники? Що вишито на рушниках? Що прикрашають рушниками? Діти, коли зустрічають дорогих гостей, теж користуються вишиваними рушниками?

На вишиваний рушник кладуть хліб і сіль. Так зустрічають гостей. Ось подивіться, як це робиться.
– Діти, як ви думаєте, чи можна такими рушниками витирати руки, личко?

Ні, звичайно, не можна. Це рушники для прикрас.

Для витирання рук є інші рушники. Рушник, в який ми витираємо ручки і личко, називається утирачем. Давайте вивчимо таки малесенький віршик:

Рушник, яким личко витираємо,
Утирачем називаємо.

-Діти, чи хочете , щоб я вам розказала про рушник-утирач?
-Ось цей рушник називається утирачем. Що вишито на цьому рушнику?
-Так, смужки. Якого вони кольору? (червоного, зеленого, жовтого).
– Хто згадає, що означає червоний колір ? так, це радість.
-А чий колір жовтий? Так, сонечка, а ще це колір колоска, зерна. Цей колір несе добро.
-А чий колір зелений? Так, травички, листочків, це колір життя. Діти, чи хотіли б ви виготовити такі рушнички? Лисичка: – Я теж хотіла б мати такий рушничок, а ще би я хотіла, щоб ви виготовили утирачі і для моїх лисенят. Вихователь:
-Що ж, діти, виготовимо для лисенят рушнички утирачі? Давайте заспіваємо пісню «Я лисичка, я сестричка», а потім покажемо, як ходить лисичка і, крадучись, як лисичка, сядемо за столи виготовляти рушники. Подивіться, який рушник будемо виготовляти. (вихователька показує зразок). Чи всі смужки однакової ширини? Якого кольору широка смужка? Якого кольору вузькі смужки? Викладіть смужки так, як будете наклеювати їх. Коли виклали смужки, приступає

те до наклеювання.
Лисичка:- діти, я щось призабула те слово, яким називають ці рушники. Знаю, що такими рушниками витирають ручки, личка, тіло, а називаються, призабула. Нагадайте мені, будь ласка, як називаються рушнички?. Вих..- Правильно, діти, ці рушнички називаються утирачами.
Лисичка:- Ой, справді, я згадала, це утирачі. Мої лисенята будуть дуже раді мати такі рушники.

річний план 2019-2020

річний план 2018-2019