Працюємо в умовах карантину

Робота ДНЗ (ясла-садок) №275 в умовах карантину

З метою створення максимально безпечних умов для вихованців та працівників, забезпечення стабільного та впорядкованого відновлення освітнього процесу в ЗДО комунальної власності міста усіх типів, враховуючи інструктивний лист Міністерства освіти і науки України від 22.05.2020
№1/9-269 «Щодо відновлення діяльності закладів дошкільної освіти», наказів департаменту освіти і науки ВКМР від 22.05.2020 №106 «Про відновлення роботи закладів дошкільної освіти міста», від 27.05.2020 №109 «Про організацію відпочинку та оздоровлення дітей у закладах дошкільної освіти міста в літній період 2020 року» в умовах карантинних обмежень вихователям та спеціалістам рекомендується:
1. Дотримуватись протиепідемічних заходів в ДНЗ (ясла-садок) №275, розпорядку та режиму дня з урахуванням індивідуальних та вікових особливостей вихованців груп.
2. Запровадити щоденні ранкові емоційні дистанційні привітання, сюрпризні моменти.
3. Обмежити заняття та ігри, що передбачають безпосередній фізичний контакт між дітьми і персоналом та потребують використання значної кількості додаткового інвентарю.
4. Не використовувати м’які іграшки.
5. Адаптувати предметне розвивальне ігрове середовище в групах для навчальної та інших видів дитячої діяльності таким чином, щоб забезпечити максимально можливе дистанціювання: задіяти увесь периметр групового приміщення, розмістити столи з дотриманням дистанції в 1,5 метри від дитини до дитини.
6. Зосередити увагу на формування та удосконалення гігієнічних навичок вихованців відповідно до Базового компонента дошкільної освіти, навичок самообслуговування.
7. Спланувати ігрові форми навчання дітей дошкільного віку правилам етикету кашлю, миття рук із урахуванням віку дітей.
8. Дотримуватись графіку виходу на прогулянку.
9. Надавати пріоритет активностям, що проводяться на відкритому повітрі.
10. Під час першого тижня навчання першими заняттями провести заняття здоров’я, на яких зосереджується увага на знаннях щодо профілактики вірусних захворювань та контролю самопочуття. Усі учасники освітнього процесу повинні дотримуватись правил особистої гігієни, що забезпечить захист від вірусів та сприятиме запобіганню захворювань.
11. Усі навчально-виховні заходи та режимні моменти з дітьми проводяться за умови максимально можливої ізоляції однієї групи від іншої.
12. Після кожного виду діяльності проводити санітарно-гігієнічні заходи.
13. Розмістити для дітей над мийками інфографіку з правилами миття рук.
14. Уникати фронтальних форм освітньої роботи, ігор, які передбачають тісну взаємодію один з одним (хороводні ігри, об’єднуючі ігри, командні спортивні змагання, ігри з передаванням предметів тощо).
15. Планувати та проводити ігри, спрямовані на розвиток невербального спілкування («Дзеркало», «Роби як я», «Крокодил», «Відгадай і назви»).
16. Використовувати правило «Піднятої руки», що надасть можливість обмежити контакт з дорослими і однолітками.
17. Разом з дітьми встановити правила поведінки і перебування в ігрових осередках.
18. Не залучати дітей до чергування по їдальні; до чергування в куточку природи – не більше 1 дитини.
19. Особливу увагу приділяти особистій гігієні дітей: мити руки перед прийомом їжі та після, після прогулянки, після відвідування туалету тощо, користуватися паперовими рушниками.
20. Під час організації рухливої діяльності дітей на прогулянці створювати умови для керованої рухової діяльності (доріжки перешкод в різних місцях майданчика, умови для стрибків, підлізання, рівноваги тощо), ігрової, трудової діяльності, з метою непрямого впливу на діяльність дітей.
21. Доцільними у використанні під час прогулянки будуть зображення на асфальті у вигляді лабіринтів, змійок, класиків тощо.
22. Не використовувати ігри з піском.
23. Щоденно планувати та проводити форми роботи, тематика і зміст яких спрямовані на формування навичок культури здоров’я.
24. Проводити роз’яснювальну роботу з вихованцями (з урахуванням вікових особливостей) щодо необхідності дотримання правил перебування в приміщенні, на майданчику закладу дошкільної освіти в умовах карантину.
25. З метою врівноваження емоційного стану дітей та забезпечення контролю за процесом засипання, використовувати рекомендовані МОН України 15 хвилин читання україномовної літератури перед сном.
26. В умовах адаптивного карантину проводити музичні заняття на групових ділянках, або спортивному майданчику із використанням технічних засобів (мікрофон, колонки, ноутбук), з дотриманням відповідної дистанції між дітьми та дорослими.
27. На музичних заняттях на вулиці можна використовувати такі види діяльності: співи у безвітряну погоду (повторення знайомих пісень та вивчення нових під аудіо запис музичного супроводу), музично – ритмічні рухи, музичні рухливі ігри без пересування по майданчику (на місці, рухи навколо себе), музично – рухова творчість: танки-імпровізації, танки-фантазії, етюди (на задану тематику, музику, образ), музично-ігрові вправи без атрибутів, повторення музичного ритму оплесками, притупами, ритмічні руханки (поєднання рухів з оплесками та притупами), слухання музики, імітація гри на музичних інструментах (під музичний супровід, фонограму), музично-дидактичні ігри.
28. Ранкову гімнастику, заняття з фізкультури проводити на групових майданчиках, спортивному майданчику без індивідуальних атрибутів, предметів, з дотриманням рекомендованої дистанції між дітьми та педагогами.
29. Активно використовувати колове тренування (один за одним на певній відстані), «доріжку перешкод».
30. Серед рухливих ігор використовувати ті, що надають можливість розмістити дітей на певній відстані, визначеній педагогом заздалегідь (намальоване коло, проведені лінії, покладений кубик тощо). Наприклад, «Знайди свій будиночок», «Пташки в гніздах».
31. Доцільними будуть ігри за словесною вказівкою педагога: «Великани-карлики» (ходьба великим та дрібним кроком), «Холодно-тепло» (ходьба на носках, напівприсядки), «Зроби фігуру» (ходьба, рівновага), «Заборонений рух» (орієнтування в просторі).
32. Удосконалювати навички таких основних рухів: стрибки, біг, ходьба, рівновага (виключити метання).
33. Упродовж дня активно використовувати руханки (рухи під музику) як ранкову гімнастику, фізкультурну паузу, фізкультурний комплекс на свіжому повітрі, як частину фізкультурного заняття, як розвагу.
34. Практичному психологу в кабінеті проводити лише індивідуальні форми роботи, з подальшим провітрюванням та дезінфекцією матеріалів після кожного заняття. Не використовувати в роботі неструктуровані матеріали (звичайний пісок, кінетичний пісок, манка тощо), пластичні матеріали (пластилін, глина, тощо), тканинні матеріали та паперові.
35. Групові форми роботи максимально проводити на свіжому повітрі, під час прогулянки. Використовувати лише ті з них, які не передбачають фізичних контактів між дітьми.
36. Налагодити дієвий зворотній зв’язок із батьками групи.
37. Перевести інструктажі для батьків та інші форми роботи в онлайн-площину задля уникнення скупчення людей та мінімізації фізичних контактів.

Наш бузковий дитсадок

Колектив ДНЗ 275 прикладає максимум зусиль для озеленення терирторії закладу і все це задля наших маленьких вихованців. Весна радує цвітінням квітів, особливо гарно каітує бузок.

Працюємо дистанційно. “Вишиванка-вишиваночка”

Вишиванка- український національний одяг. Вишита сорочка є оберегом для кожного українця.за допомогою відеоролика діти переглянуть різні види вишиванок та процес їх створення, святкування дня вишиванки у дитячому садку.

Працюємо дистанційно. Відеорозповідь для дітей :”Як приходить весна”

через відеоролик показати дітям всі три періоди весни:березень, квітень, травень, зміни у природі кожного весняного місяця, повадки перелітних птахів, пробудження рослиного світу.

Консультація для батьків “Дива у гаманці”

Коли слід починати знайомство дітей з економікою? З якого віку дитина повинна дізнатися про світ економічних відносин? Як і за допомогою якого устаткування навчати дітей економіці? І чи потрібно це робити? Ці питання хвилюють батьків не один десяток років. Дошкільник і економіка лише на перший погляд здаються далекими один від одного. Дитина мимоволі зустрічається з економікою, навіть якщо її не вчать економіці. Вона дізнається, що таке «моє», «твоє», «наше», «обмін», «гроші», «ціна», «купити», «дешево», «продати», «заробити».  Чим раніше ми почнемо економічну освіту дітей, тим їх дії і вчинки будуть більш раціональними, усвідомленими, тому, що саме в дошкільному віці діти набувають первинний досвід елементарних економічних відносин. Чим старше діти, тим більше вони активно беруть участь у вирішенні багатьох економічних проблем сім’ї: розподіл сімейного бюджету, складання меню, придбання покупок тощо.

Процес економічного виховання реалізується через різні форми його організації. Основна форма навчання – це гра. Саме гра наповнює життя дітей неповторним, цікавим змістом, організує і регулює їх поведінку, коригує психіку і допомагає виявляти і задовольняти свої інтереси. Засвоїти складні економічні поняття допоможуть персонажі знайомих казок: «Муха – Цокотуха», «Буратіно», «Три порося», «Півник і бобове зернятко». Казки використовуються для виховання таких якостей особистості, як працьовитість, ощадливість, практичність. В казках економічний зміст розкривається перед дітьми у вигляді проблемних ситуацій, вирішення яких розвиває логіку, нестандартність, самостійність мислення, комунікативно-пізнавальні навички. Виявляється, в будь-якій казці можна знайти економіку.

Знайомство з азами економіки доцільно почати з подорожі по країні «Економіка», де живе ігровий персонаж – гном Економ. Він знайомить дітей з іншими ігровими персонажами: царицею Економікою і Бізнесменчиком. Ці персонажі вивчають економіку разом з дітьми, беруть участь в іграх і допомагають дітям освоювати економічні поняття.

Одна з найбільш близьких дитині тем – це «Сім’я. Доходи сім’ї. Сімейний бюджет». Знайомство з бюджетом починайте з виготовлення макета сімейного бюджету, де кожна частина позначає дохід всіх членів сім’ї (тато, мати, старші брати і сестри, дідусь, бабуся). На наочному прикладі можна переконатися, хто і який дохід приносить у сім’ю. Спільно з дітьми можна намалювати картки-схеми із зображенням доходів та витрат вашої сім’ї. А для закріплення матеріалу організуйте сюжетно-рольову гру «Сім’я», де розподіліть ролі, виберіть професії.

У кожній сім’ї, як і в кожної людини, є свої потреби і наступною темою буде тема «Потреби людини». Поговоріть з дитиною і розкажіть йому: «Що може людина? Навіщо людина їсть? Навіщо ми дихаємо?» Можна провести гру «Хочу і треба?» Пропонуємо дитині вибрати з серії предметних картинок ті картинки, на яких зображені предмети, необхідні дитині обов’язково: вода, їжа, одяг, житло. Це будуть – «основні потреби». Дорослий вибирає ті картинки, на яких зображені предмети, без яких дитина може прожити: іграшки, комп’ютер, прикраси, розваги. Це – «неосновні потреби людини». Запропонуйте дитині визначити, до якої групи можна віднести такі потреби людини як: освіта, медицина, дружба, захист.

А для того, щоб задовольняти свої потреби, необхідні гроші. Знайомимо дітей зі «Світом грошей». Необхідно підвести дітей до розуміння того, що гроші є засобом задоволення потреб. А познайомити дитину зі світом грошей допоможе казка. Прочитайте дітям казку «Буратіно» і поговоріть за  її змістом. Запитайте у дитини: «Все можна купити за гроші?» Організуйте сюжетно-рольову гру «Магазин». Всі знають, що це одна з найулюбленіших дитячих ігор. Придумайте свої іменні грошики. Вибираючи продавця, зверніть увагу на правила поведінки в магазині. Граючи, діти не тільки закріплюють отримані знання, а й вчаться спілкуватися, будувати партнерські відносини.

На цьому знайомство з ЕКОНОМІКОЮ не закінчується. Це тільки початок. Попереду ще багато цікавих зустрічей з такою складною наукою – ЕКОНОМІКА.

Поради про те, як навчити дітей ощад­ливості:

    1. 1.Не купуйте нічого зайвого — тільки те, що вам насправді необхідно.

 

    1. 2.Збираючись у магазин за покупками, не за­будьте взяти пакет або господарську сумку, щоб не купувати нові пакета, які потім доведеться викидати.

3.Купуйте   товари   в   економній   упаков­ці. Наприклад, соки краще купувати в картоні, а не в склі, або пластику.

4.Намагайтесь не купувати одноразовий посуд.  При  теплому  нагріванні   він  шкодить здоров’ю, їжте ц пийте з скляного посуду.

5.Замість звичайних батарейок користуйтесь багатозарядними акумулятор-рами.
6.Купуйте енерголампи, які служать довше ніж звичайні.
7.Віддавайте непотрібний одяг, меблі, посуд і іграшки в Вознесенську школу-інтернат або Товариство Червоного хреста
8.Використовуйте аркушний папір з обох бо­ків. Газети здавайте на макулатуру.
9.Прибираючи в саду чи на клумбі біля бу­динку,  створи  компостну  яму.  Туди  скидай зібране листя   та   чисті   харчові   відходи.   Піс­ля   перегнивання   удобрюй    грунт   для   своїх рослин.
10.Ремонтуйте поламані речі — вони вам ще послужать.
11.Не смітіть   на   вулиці.  Викидайте  сміт­тя в урни. Навіть якщо її не має поряд. З вами ж нічого    не     станеться,якщо     ви     обгортку від цукерки принесете і викинете вдома, а не на вулиці.
12.Сортуйте  вдома   сміття та   викидайте в спеціальні контейнери.

Працюємо дистанційно. Ознайомлення з природою, Цікаві відеорозповіді для дітей про лелеку, білочку, корову

Приємного перегляду!

Великдень

Історія, традиції і головні символи свята Воскресіння Христового

Як і в будь-якого іншого великого церковного свята, у Великодня є свої особливості.
Великдень – найголовніше церковне свято, день Воскресіння Христового. Його важливість, зокрема, відображає визначення з писання “свято свят і торжество з торжеств”, але як і в будь-якого іншого, у Великодня є своя історія, символи, звичаї, прикмети… І ми зупинимося на них детальніше.
Дата Великодня
Дата Великодня кожен рік обчислюється за місячно-сонячним календарем. Для цього є спеціальна таблиця – Олександрійська пасхалія.
Справа в тому, що в найголовнішого свята для християн є свої правила:
• Великдень не можна відзначати раніше за єврейське свято Песах, оскільки, згідно з писанням, Ісус був розп’ятий після нього;
• у день розп’яття Христа був повний місяць, тому Великдень також прийнято святкувати в перший день повного місяця.
• й останнє – день Великодня обов’язково має припадати на неділю, після весняного рівнодення.
Відповідно свято Воскресіння Христового є перехідним. Діапазон його святкування у різні роки може бути від 4 квітня до 8 травня.
Також цікаво: православні і католики відзначають Великдень у різні дні. Це пов’язано з тим, що ці церкви здійснюють літочислення за різними календарями.
Історія свята
Свято Великодня встановлено на честь Воскресіння Ісуса Христа, яке є центром всієї біблійної історії й основою всього християнського учення. Але мало хто знає, що прообразом християнського Великодня стала старозавітна Пасха, яка відзначалася в пам’ять виходу єврейського народу з 400-річного рабства єгипетського.
Згідно з писанням, у ніч, яка мала стати вирішальною, все сімейство повинно було їсти заколене ягня з прісним хлібом і гіркими травами:
“Їжте ж його так: нехай будуть стегна ваші підперезані, взуття ваше на ногах ваших і палиці ваші в руках ваших, і їжте його з поспішністю: це – Пасха Господня. А Я в цю саму ніч пройду по землі Єгипетській, і вдарю всякого первенця в землі Єгипетській, від людини до худоби, і над усіма богами Єгипетськими проведу суд… І нехай буде вам день цей пам’ятним, і святкуйте в нім свято Господові у всі пологи ваші”. (Вихід 12: 11-14)
Це свято отримало назву Песах і стало символом того, що Ангел смерті минув єврейські будинки, знищуючи первістків Єгипту.
У Новому завіті свято набуло нового тлумачення – звільнення від рабства гріха через смерть і воскресіння Ісуса. Син Божий приніс себе в жертву і тим самим посів місце старозавітного пасхального агнця.
Після того, як Ісус Христос помер, його тіло перенесли в печеру і завалили вхід величезним каменем. Через день туди прийшли жінки, щоб возлити на його тіло миро, але побачили, що печера порожня. На землі лежала тільки пелена, в яку було загорнуто тіло Христа. Ангел, що з’явився в печері, сказав, що Христос воскрес із мертвих.
Символи Великодня
Великоднє яйце — один з найдавніших символів зародження і вічного оновлення життя, а також воскресіння Христа.
За переказами, перше пасхальне яйце подарувала Марія Магдалина римському імператору Тиберію. Вона прийшла в палац, щоб повідомити добру новину, але імператор не повірив у воскресіння Ісуса Христа і сказав, що це рівнозначно тому, що біле яйце раптом стане червоним. Після цих слів яйце дійсно стало червоного кольору, що символізує кров Ісуса, пролиту на хресті.
Так з’явилася традиція фарбувати яйця до Великодня, які прийнято називати крашанками. Таке яйце є талісманом та оберегом роду.
Агнець Божий – символ великої жертви Христа за людство.
У Західній Європі його часто зображують на великодніх листівках: ягня, хрест і напис латиною — Agnus Dei (Агнець Божий). В Україні ж випікають фігурку ягняти з тіста і нею прикрашають святковий стіл.
Паска – поряд з яйцями чи не основний символ свята.
Вважається, що прообразом пасок став артос — хліб, який освячується і в перший день великого торжества кладеться до церкви на аналой. А паска означає, що в будинку, де вона стоїть на столі, завжди відчинено двері для Ісуса.
Благодатний вогонь – символізує “Свіло Боже, яке проливається на всі народи” після воскресіння Ісуса Христа.
Храм во имя Пресвятой Троицы
У православних храмах чекають його з Храму Гробу Господнього (Ізраїль). У разі успішного прибуття благодатного вогню з Єрусалима священики урочисто розносять його по всіх церквах. Християни відразу ж запалюють від нього свої свічки.
Великоднє деревце – символізує Дерево Життя, Дерево Пізнання Добра і Зла, що стоять у раю.
В Україні його традиційно роблять з гілок верби, які прикрашають різнокольоровими стрічками, крашанками та писанками (яйцями з візерунками) і пір’ям птахів.
Традиції святкування
Святкування Великодня починається з урочистого богослужіння. Воно триває у ніч з суботи на неділю, як правило, рівно опівночі.
На великодню службу парафіяни традиційно беруть з собою кошики з наїдками: паскою, крашанками та іншим, щоб їх освятити до святкового столу.
Перед початком богослужіння люди збираються ввечері біля храму на хресний хід зі співом молитов.
На пасхальному богослужінні всі віряни мають причаститися Тіла і Крові Христових, а після його завершення “христосуются” — вітають один одного словами “Христос воскрес!”, “Воістину воскрес!”.
Потім вже вдома розговляються після тривалого Великого посту. Святкова трапеза зазвичай проходить у вузькому сімейному колі. Ходити в гості в перший день Пасхи не прийнято.
Великодню трапезу починати потрібно з освячених фарбованих яєць і паски, а вже потім можна спробувати й інші страви.
Перед їжею також прийнято христосуватися і проводити ритуали з крашанками. При цьому діти з батьками христосуются тричі.
До речі, протягом наступних трьох днів люди і вітаються один з одним словами “Христос воскрес!”, “Воістину воскрес!”.
Що стосується яєць. Один з найбільш чудових звичаїв – розбивати яйця один об одного. Згідно з повір’ям, якщо яйце витримає удар, то і ви стійко переживете цього року проблеми і ваш дух буде міцним.
Святкується Великдень 40 днів. Такий термін обрано не випадково, він символізує сорокаденне перебування Христа на землі після воскресіння. Найбільш урочисто відзначають першу седмицю, в народі її називають Світлим тижнем.
У святкові дні в церквах “лунає цілоденний дзвін” – на знак перемоги Христа над смертю і пеклом; а богослужіння в храмах здійснюється при відкритій царській брамі – “в ознаменування того, що воскресінням Ісуса Христа відкрито усім доступ на небо”.
Під час пасхального тижня у всіх церквах, як правило, дзвонити в дзвони дозволяється всім охочим.
Головні заборони
До Великодня обов’язково треба закінчити всю роботу, оскільки в свято і ще кілька наступних днів категорично не можна робити ремонт, прибирати, прати тощо.
Також рекомендують утриматися від сварок і лихослів’я, оскільки вважається, що цього дня негативна енергія повертається вдесятеро сильніше. Відповідно, щоб цього не сталося, потрібно радіти, запрошувати гостей, пригощати і допомагати стражденним.
Обмежень в їжі або алкогольних напоях на Великдень немає, але головне правило – все має бути в міру.